Винаходи
СТАНОК ДЛЯ ПІДСОСНИХ СВИНОМАТОК З ПОРОСЯТАМИ
Автор: Антонець Г.В. (а. с. СРСР № 686691)
Станок складається з прямокутного огородження, протилежні стінки якого з'єднані двома паралельно розміщеними друг відносно друга перегородками боксу для свиноматки, одна з перегородок встановлена з можливістю переміщення до бокової стінки огородження, відрізняється тим, що з метою підвищення ефективності використання його площі, перегородки закріплені на стінках огородження за допомогою зажимів, а одна з перегородок встановлена з можливістю її переміщення у вертикальній площині.
УСТАНОВКА ГЛЄБОВА А.Є. ДЛЯ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ ТВАРИН
Автор: Глєбов А.Є. (а. с. СРСР №1042745)
Розроблено і впроваджено у виробництво високопродуктивну шестистанкову установку Глєбова А.Є. для штучного осіменіння овець
Установка включає транспортер і карусель.
Транспортер, який подає тварину, включає станину, рамки, боковини, дверці, пальцеві затвори, привід транспортера.
Карусель включає станину, поворотний круг, на якому радіально розташовано шість станків з фіксуючими і розфіксуючими пристроями, привід поворотного круга, неповоротний круг, спрямовуючу дугу і пульт управління.
Технологія штучного осіменіння овець на цієї установці здійснюється таким чином. Відібраних вівцематок з оцарка транспортером подають у станок, де кожна автоматично фіксується за допомогою важеля. Технік-осіменатор натискує на педаль управління, і поворотний круг зі станками обертається на 1/6 частину. В другому положенні станка племобліковець читає номер вівцематки і відмічає у журналі.
Після цього оператор натискує на педаль і переміщує станок в трете положення, де робить штучне осіменіння вівцематок. Вмикаючи електродвигун, станок переміщують в четверте положення, тут вівцематок мітять фарбою “Овцевод”, а потім переводять в п’яте положення, де тварина заспокоюється після осіменіння. Оператор знову натискує на педаль управління і станок наїжджає своїм роликом на виступ спрямовуючої дуги завдяки шарнірної підвіски, при цьому плавно піднімається його передня частина. В шостому положенні станок зупиняють, фіксатори автоматично відкриваються і тварина виходить в накопичувач. В подальшому всі технологічні операції повторюються в тій же послідовності.
Техніко-економічна характеристика установки для штучного осіменіння тварин
Габаритні розміри, мм: довжина 6300
ширина 3150
висота 725
Маса, кг каруселі 335
транспортера 425
Продуктивність установки – 180-200 гол./год., витрати праці на одну голову – 0,020-0,025 людино-год., тоді як при ручному способі – 0,13.
Шестистанкова установка – універсальна. Використовується при штучному осіменінні та доїнні вівцематок. Впроваджена в 4-х господарствах Херсонської і Кіровоградської областях.
ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВВЕДЕННЯ РІДКИХ ПРЕПАРАТІВ ТВАРИНАМ
Автори: Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Глєбов А.Є.
(а. с. СРСР №1404071)
Розроблено пристрій для збудження рефлексів ссання і ковтання у новонароджених ягнят з метою підгодівлі молозивом і молоком вівцематок та введення рідких ліків хворим тваринам (рис.5).
Пристрій складається з циліндричного корпусу з консольно розташованим на ньому трубчастим стволом, верхню частину вільного кінця якого виконано у вигляді дугоподібного приливу з опуклою і ввігнутою поверхнями і рукоятки. На корпусі закріплена ємність, до горловини котрої приєднано ремінь. Від ємності відходить еластична трубка, яка, проходячи через корпус закінчується біля вільного кінця трубчастого ствола. У спеціальному пазу рукоятки розташований дозатор, закріплений на осі. Дозатор має пружину та виступ. Пружина фіксується шпилькою.
Інжектор для ягнят використовують таким чином. За допомогою ременя його підвішують на шию оператора. Потім витягають шпильку з рукоятки. При цьому пружина дозатора розпрямлюється і він повертається на осі та впираючись у еластичну трубку і перетискує її. Після цього заливають використовувану рідину у ємність. Ягня відловлюють і фіксують лівою рукою, підтримуючи його нижню щелепу. Правою рукою обережно вводять дугоподібний прилив у ротову порожнину тварини. В момент контакту із нервовими рецепторами твердого піднебіння у тварини зароджується рефлекс ссання і ковтання, який клінічно виявляється у смоктальних рухах нижньої щелепи. Майже одночасно з цим натискують пальцем правої руки на дозатор, відкривається канал еластичної трубки і у ротову порожнину надходить рідина. При натискуванні контактора на тверде піднебіння надгортанник закриває вхід до гортані, піднебінна завіска піднімається, а піднебінно-глоткова та стравохідно-глоткові дужки звужують носоглотковий отвір. Такий фізіологічний синдром сприяє надходженню рідини у стравохід і викликає її потрапляння у гортань.
СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ДИПЛОКОКОВОЇ СЕПТИЦЕМІЇ
ЯГНЯТ ПЕРІОДУ ПІДСИСУ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
Автори: Топіха І.Н., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П. (а. с. СРСР № 1729010)
Розроблено спосіб профілактики диплококової септицемії ягнят періоду підсису, який включає їх вакцинацію з 8-ми денного віку шляхом дворазового введення формолвакцини по 5 мл з інтервалом 12-14 днів. Створюваний в організмі тварин активний імунітет значно підсилюється внутрім’язевими ін’єкціями ягнятам ферродекстранових та вітамінних препаратів в дозі до 4-5 мл, яка перевищує встановлені норми в 2-3 рази.
Ягнятам першу вакцинацію проводять у 8-ми денному віці шляхом внутрішньом'язових ін’єкцій в області верхньої третини шиї по 5 мл формолвакцини проти диплококової септицемії і одночасно з протилежної сторони шиї – 4-5 мл ферроглюкіну. Через 12-14 днів проводять повторні ін’єкції за тією же методикою вакцини, але вже в комплексі з тетравітом в дозі 4-5 мл. Ін’єкції препаратів ферроглюкіну і тетравіту в комплексі з вакцинацією в ділянці шиї, в місці локалізації симпатичного і парасимпатичного нервових стволів позитивно впливає на розвиток імунологічних реакцій в організмі і сприяє створенню стійкого імунітету проти диплококової септицемії.
Клінічні спостереження за поголів’ям в кількості 60 тис. ягнят підтвердили високу ефективність даного способу в умовах вівчарських господарств півдня України де збереженість ягнят доведено до 98-99%.
Апарат для доїння овець
(патент UA № 52861)
Автори: Туринський В. М., Горлова О. Д., Глєбов А. Є., Александров О. О., Лєтучев В. К., Нечмілов В. М.
Апарат для доїння овець складається з доїльних стаканів, пульсоколектора , доїльного відра з кришкою. Пульсоколектор забезпечує поперемінне доїння лівої і правої дійки вівці (коли в одному з доїльних стаканів відбувається такт ссання, то в другому – такт стиснення і навпаки).
Об’єднання пульсатора і колектора при поперемінному доїнні в один вузол дозволяє ліквідувати шланги змінного тиску, що з’єднували колектор і пульсатор. Вакуум в пульсоколектор надходить через той же шланг, що транспортує молоко з пульсоколектора в доїльне відро. Апарат може працювати також з молокопроводом, який при цьому одночасно виконує функції вакуумпровіду.
Позитивний ефект складається в зменшенні кількості шлангів і підвісної системи доїльного апарату, при цьому витрачається менше повітря і електроенергії. При поперемінному доїнні покращується масажуюча дія доїльних стаканів, зменшується навантаження на дійки та вим’я, поліпшується транспортування молока, підвищується швидкість доїння, зменшується наповзання стаканів на дійки і запобігається їх спадання.
Установка для доїння овець
Автори: Горлова О. Д., Глєбов А. Є., Тимофієв Є.П., Олександров О. О.
(а. с. SU № 1512531)
Установка для доїння овець складається з рухомої кругової платформи з приводом, на якій радіально розташовані шість фіксаційних станків з пристроями впускання і випускання тварин і доїльними апаратами, нерухомого круга в центрі рухомої платформи, на якому розташована кільцева напівавтоматична годівниця з бункером-дозатором, транспортера для подачі овець в доїльні станки. На платформі розташований рухомий вакуумпровід, з’єднаний з нерухомим вакуум-проводом, вакуумним регулятором, вакуумметром, вакуумним насосом, ємностями для накопичення молока. На стінках фіксаційних станків встановлені проміжні прозорі ємності для молока, які мають кришку з двома патрубками, виступаючий важіль і тягу.
На початку доїння за допомогою транспортера вівця подається у фіксаційний станок, де вона автоматично фіксується і поворотом рухомої платформи пересувається до робочого місця дояра, який здійснює масаж вимені, підключення доїльних стаканів та доїння. Далі поворотом платформи вівця пересувається до другого дояра, який проводить заключний масаж вимені, машинне додоювання та відключення доїльних стаканів, після чого тварина автоматично розфіксовується і виходить у загін.
Техніко-економічна характеристика доїльної установки:
Габаритні розміри, мм: довжина 6300
ширина 3150
висота 395
Маса, кг: каруселі 395
транспортера 425
Продуктивність, гол./год: при доїнні 80-120
при штучному
осіменінні 180-200
Установка для машинного доїння забезпечує: технологічність процесу доїння, продуктивність 80-120 вівцематок за годину, візуальний контроль кількості і якості надоєного молока від кожної вівцематки, значне зниження бактеріальної забрудненості молока у порівнянні з ручним доїнням, що сприяє створенню нових видів продукції.
СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА РОЗСІЛЬНОЇ БРИНЗИ В УМОВАХ ВІВЧАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Автори: Мусієнко Ю. С.., Горлова О. Д.., Тимофієв Є. П.., Туринський В. М.
(а. с. SU №1762861, патент UA 8313)
Технологічне устаткування по виготовленню розсільної бринзи включає: установку для пастеризації овечого молока, охолоджувач молока, ванну для зсідання молока, піддон-кринту для відпресування сироватки із сирного тіста та окріплення формованих брусків бринзи і бочкотару.
Розсільну бринзу виготовляють таким чином. Пастеризацію овечого молока здійснюють у ємності, зануреній у водяну баню при температурі 75°С з експозицією 15 хвилин. Пастеризоване молоко швидко охолоджують у ємності з проточною водою до температури 30-32°С. Потім його виливають у ємність для приготування кальє.
Молочнокислу закваску виготовляють із сухої бактеріальної культури БП-Угліч № 4 для сирів з низькою температурою другого нагрівання згідно правил приготування. Готову користувальну закваску в пастеризоване молоко вносять у кількості від 0,3 до 1,0%. Крім того, сюди вносять 40%-ний розчин хлористого кальцію з розрахунку 15 г на 100 кг молока. Сичужного ферменту на 100 кг молока – 2-3 г.
Після виконання цих технологічних прийомів ванну накривають серп’янкою і молоко залишають у спокої до повного звертання. Готовий згусток – (кальє) повинен бути рівним і щільним. При введенні в нього металевої ложечки чи шпателю злом отримується рівний, пластівці білків не пристають до ложечки і виділяється прозора жовтувата сироватка. Готове кальє викладають ковшом у підготовлену порожнину рамки.
Потім вільні краї серп’янки, якою вистелена рамка, накладають на кальє у вигляді конверту і накривають рамку кришкою, на яку встановлюють ємність для поетапного заповнення водою, як гідровантаж, із розрахунку 2:1 сирної маси.
Через 5-10 хвилин цю ємність на 1/3 обсягу заповнюють водою і залишають на 45 хвилин. Потім добавляють ще 1/3 обсягу і витримують 1 годину. Після цього ємність заповнюють до повного обсягу і витримують до припинення виділення сироватки. В цілому процес відпресування сироватки триває 2,5-3,0 години.
Закінчивши відпресування сироватки розрізають сирний пласт на прямокутні бруски розміром 10×10 см і видаляють рамку з піддону-кринти. Після цього закривають пробкою донний отвір, заповнюють порожнину піддону солоною сироваткою (17-18%) і насипають на верхній шар брусків кухонну сіль товщиною 0,5-1,0 см. В такому стані бринзу залишають на 16 годин, за цей час вона окріпляється. Після окріплення бринзу упаковують у бочки, посипаючи кожний ряд сіллю, потім через верхній отвір заливають 17-18%-ну солону сироватку і зберігають при температурі не вище 10-12°С.
Бринзу, виготовлену з пастеризованого молока, можна реалізовувати через 2 тижні, а з сирого молока – через місяць. Вміст жиру в сухій речовині бринзи складає 50%, вологи 53% і солі 5%.
Такий спосіб виробництва бринзи дозволяє отримати 100% форматних брусків, скоротити в два рази технологічний цикл і отримати продукт більш високої якості за смаковими показниками.
ОДНОСТАНКОВА установка для доїння овець
Автори: Горлова О. Д., Туринський В. М., Глєбов А. Є., Олександров О. О., Нечмілов В. М.
(патент UA № 51164А)
Установка для доїння складається з одного станка для доїння, встановленого на поворотній платформі. Одна частина платформи є днищем станка, а інша по колу має суцільне вертикальне обгороджування, між яким і боковою стінкою станка встановлена рухома годівниця для концкормів. Попереду станка знаходиться нерухома годівниця, над якою знаходиться бункер-дозатор. До станка для доїння примикає нерухомий станок для попередньої фіксації овець перед доїнням. Станок в задній частині має П-подібний фіксатор. До станка примикають обгороджування загонів. До бічної стінки станка одним кінцем примикає пруткове обгороджування, інший кінець, якого загнутий і є обмежувачем повороту платформи. З правої сторони станка на стойці рами шарнірно укріплена прозора проміжна ємність для візуального контролю якості і кількості надоєного молока .
Суттєвою відмінністю установки є те, що вона має додатково нерухомий станок, призначений для попередньої фіксації вівці перед доїнням, а також розташування годівниць, одна з яких нерухома і розташована перед станком для доїння, а друга рухома і знаходиться на поворотній платформі. Перевагою доїльної установки є пристрій для візуального контролю якості молока.
Доїльний станок перед початком доїння розташований в одну лінію з нерухомим станком. Вівця з нерухомого станка для попередньої фіксації переходить в доїльний станок до годівниці, потім дояр повертає його в положення для доїння, підключає на вим’я доїльні стакани, і починається процес доїння.
Друга вівця із загону заходить у нерухомий станок для попередньої фіксації до годівниці. При доїнні вівця зафіксована з усіх сторін. Під час доїння молоко спочатку поступає у прозору ємність, яка при цьому знаходиться у вертикальному положенні. Дояр візуально по ємності визначає якість і кількість молока, а також момент закінчення доїння, після чого доїльні стакани з колектором підвішує на Г-подібний важіль, цим нахиляється і спорожнюється проміжна ємність у доїльне відро, потім повертає доїльний станок в положення для випуску вівці в загін, насипає корм в годівниці і повертає станок в положення перед доїнням і процес повторюється.
Техніко-економічна характеристика одностанкової установки:
Габаритні розміри, мм: довжина 2360
ширина 1240
висота 1250
Маса, кг: 150
Продуктивність, гол./год.: при ручному доїнні 20-25
при машинному доїнні 40-45
Удосконалена технологія виготовлення розсільної бринзи з використанням устаткувань “Бринзороб-1”
і “Бринзороб-2”
Автори: Горлова О. Д., Туринський В. М., Ренсевич О. О., Лиходід В. В., Нечмілов В. М. (патенти: UA № 68054А і UA № 70792А)
Технологія виготовлення розсільної бринзи з використанням устаткування “Бринзороб-1” призначена для інтенсифікації процесу і полегшення ручної праці при виробництві розсільної бринзи з молока свійських тварин в домашніх умовах.
До складу устаткування входить: стічний стіл, знімна рамка, решітка, розподільча дошка, поліетиленова плівка, серп’янка, кришка, сирний ківш, термометр, ніж-шпатель.
Технологія виготовлення розсільної бринзи полягає у поетапному виконанні наступних технологічних процесів: обробка молока; зсідання молока; обробка згустку; поетапне пресування; формування сиру; соління бринзи; дозрівання.
Габаритні розміри, мм: довжина 1000
ширина 495
висота 370
Продуктивність, кг за 1 год. 0,43
Тривалість виробничого циклу виготовлення бринзи, год. 28,32
Вихід бринзи за 1 виробничий цикл, кг 13,0
Витрати вихідної сировини, кг:
- на один виробничий цикл 60
- на 1 кг бринзи 4,5
Органолептичні показники розсільної бринзи: колір білий, смак і запах кисломолочний, солоний, консистенція ніжна, злегка ламка. Вміст жиру в сухій речовині становить 55 %, вологи 50 %, солі 5,0 %.
Лімітна ціна 425 грн., розрахунковий річний економічний ефект від експлуатації 1230 грн.
Технологія виготовлення розсільної бринзи з використанням устаткування “Бринзороб-2” призначена для переробки молока свійських тварин на розсільну бринзу в індивідуальних господарствах з поголів’ям до 25 голів.
До складу устаткування входять: стічний стіл, піддон, рамка, кришка, поліетиленова плівка, серп’янка, термометр, ніж-шпатель.
Габаритні розміри, мм: довжина 530
ширина 340
висота 1850
Продуктивність, кг за 1 год. часу 0,21
Тривалість виробничого циклу виготовлення бринзи, год. 14,33
Вихід бринзи за 1 виробничий цикл, кг 3,0
ОПОРНИЙ ПОЯС
Автори: Мусієнко Ю.С., Туринський В.М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Глєбов А.Є. (патент UА №15900)
Опорний пояс, який складається з ремінного полотна і елемента підвішування, розроблено для полегшення праці стригаля при швидкісному методі стриження,. Ремінне полотно включає опорну частину, фіксуючу частину з пряжкою і жорстку дугу. По краях опорної частини пояса вміщено жорсткі стійки, до яких шарнірами приєднується дуга.
Елемент підвішування складається з защіпки, котра зачіплюється за дугу, гнучкого шнура, на кінці якого знаходиться защіпка, малого подовжувача з прикріпленим до нього верхнім кінцем шнура, великого подовжувача, жорстко скріпленого з малим подовжувачем і пружиною амортизатора. Великий подовжувач і амортизатор з’єднуються між собою штифтом. Опорний пояс за допомогою рухомої скоби і балки підвішується до стелі приміщення.
Опорний пояс використовується таким чином. Елемент підвішування закріплюють за допомогою рухомої скоби і балки до стелі стригального пункту, потім стригаль надіває на поперекову частину тулубу пояс і укріплює його на ньому за допомогою фіксуючої частини пояса. Обертають пояс таким чином, щоб опорна частина його знаходилася на животі. Після цього великим подовжувачем підганяє довжину елемента підвішування відповідно до свого росту, ставить малий подовжувач у розімкнутий стан, для чого рухому пластину його повертає проти годинникової стрілки у вертикальне положення. При цьому защіпка буде знаходитись в нижньому положенні.
Потім стригаль відловлює вівцю, приводить до місця стриження. Фіксує її в лежачому стані за допомогою своїх ніг і защіпкою з’єднує дугу пояса з елементом підвішування. Після цього обертає рухому пластину малого подовжувача за годинниковою стрілкою доти, доки дозволяє гачок-обмежувач. При цьому защіпка підіймається вгору на робочу висоту.
Виконавши згадані підготовчі роботи, стригаль здійснює операції щодо стриження овець електромеханічним методом.
У процесі стриження стригаль спирається животом на опорну частину пояса і таким чином знімає навантаження власної маси на поперекову частину тулубу, тим самим значно зменшує втомлюваність попереку і організму в цілому.
При цьому елемент підвішування, завдяки здавлюванню пружини амортизатора, подовжується на 20-25 см, сприяючи маневруванню. В кінці стриження він повертається у вихідне положення.
Динамометричні виміри показали, що протягом стриження вівці, коли стригаль виконує стригальний прохід від тазової частини до вух і при цьому зі зростаючою силою налягає животом на пояс, навантаження на нього зростає від 10 до 60 кг, під кінець стриження воно зменшується до 16 кг.
Використання опорного поясу полегшує трудомісткий технологічний процес швидкісного стриження овець на 25-30% при підвищенні якості стриження і забезпечує виробничу ефективність +22,4%.
УСТАНОВКА ДЛЯ ВИТЯГАННЯ ЖИРУ ІЗ ПРОМИВНОЇ ВОДИ ПРИ ПЕРВИННІЙ ОБРОБЦІ ВОВНИ
Автори: Ванькевич В.В., Горлова О.Д., Пличко В.С., Свергун Ю.Ф, Туринський В.М., Черенков О.Д. (патент UА №33301 А)
Винахід відноситься до первинної обробки волокнистих матеріалів і може бути використаний для витягання жиру із вовномийних стічних вод при первинній обробці вовни.
Установка для витягання жиру вміщує дозувальний насос для забрудненої води, протитічний екстрактор безперервної дії, дозувальний насос для екстрагента, плівковий випаровувач, насос для відкачування парів екстрагента, холодильник-конденсатор парів екстрагента, прийомну ємність для регенерованого екстрагента.
Протитічний екстрактор складається із сітчаних тарілок, переливних трубок, корпусу з сорочкою, плівкового випаровувача, який являє собою горизонтально розташовану судину з пакетом дисків для збільшення поверхні розподілення фаз.
Технологічний процес на установці для витягання жиру здійснюється таким чином. Зажирена вода після промивання вовни, яка пройшла вовноуловлювач, безперервно подається дозувальним насосом у верхню частину екстрактора. Екстрагент дозувальним насосом подається у нижню частину екстрактора. При протитічному русі двох рідких фаз в екстракторі відбувається витягування жиру із води екстрагентом. Знежирена вода спрямовується на подальше очищення, а екстракт надходить у плівковий випаровувач. Тут пари екстрагента відсмоктуються з верху плівкового випаровувача насосом, конденсуються у холодильнику і повертаються у приймальну ємність регенерованого екстрагента, а стікаючий по плівковому випаровувачу жир, звільнений від екстрагента, являє собою вже товарний продукт.
В установці витягання жиру відбувається безперервно з вовномийних вод з температурою 55°С у кількості 10 м3/год при зберіганні природних фізико-хімічних властивостей вовни і витяганні жиру з неї до 85%.
СТАНОК ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ПЕРЕВАЖНО ОВЕЦЬ ПРИ ЕМБРІОТРАНСПЛАНТАЦІЇ ТА ШТУЧНОМУ ОСІМЕНІННІ МЕТОДОМ ЛАПАРОСКОПІЇ
Автори: Туринський В.М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Олександров О. О., Катрошенко О.І., Глебов А.Є. (патент UА №46753)
Станок для фіксації овець при ембріотрансплантації та штучному осіменінні методом лапароскопії включає ложе операційне, фіксатори передніх і задніх кінцівок, раму, стійку, тягу і коліщата.
Операційне ложе за допомогою хомутів і стопорних гвинтів може змінювати своє положення з урахуванням обсягів тіла тварини, регулювати кут нахилу над горизонтом та висоту розташування над підлогою операційної кімнати. Станок використовується таким чином. Відповідно росту оператора встановлюють операційне ложе на певну висоту і закріплюють його за допомогою гвинтів кріплення до стійок. За допомогою механізму регулювання кута нахилу ложа до горизонту надають йому певний нахил і закріплюють це положення стопорним гвинтом.
На підготовлений станок таким чином кладуть вівцю догори черевом і почергово фіксують кінцівки шляхом розміщення їх у дугах фіксаторів та закріплення за допомогою хомутів. При цьому регулюють місце розташування фіксаторів з урахуванням обсягів тіла тварини, задні кінцівки розсовують у зовнішні боки задні кінцівки і закріплюють фіксатори у цьому положенні стопорними гвинтами. При потребі станок можна пересувати на певне місце на коліщатах, якими він обладнаний. Після цього оператор виконує маніпуляції щодо ембріотрансплантації чи штучного осіменіння методом лапароскопії і звільняє тварину зі станка шляхом знімання хомутів та опускання її на підлогу операційного приміщення.
Станок для фіксації переважно овець при ембріотрансплантації та штучному осіменінні методом лапароскопії використовується в інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" в лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин.
ТРЬОХСТАНКОВА КАРУСЕЛЬНА УСТАНОВКА “АСКАНІЯ”
ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ОВЕЦЬ
Автори: Туринський В. М., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Катрошенко О. І., Олександров О.О., Лєтучев В.К., Глебов А. Є.
(патент UА №33304 А)
Розроблена трьохстанкова установка “Асканія” для фіксації овець, яка забезпечує потоковість технологічного процесу при ембріотрансплантації та штучному осіменінні методом лапароскопії та інших операціях, зокрема, операціі Мюля проти вольфартиозу тощо, завдяки синхронності та поетапної ротації при обслуговуванні тварин з широкими їх ваговими і об’ємними параметрами.
Установка включає кругову поворотну платформу, на якій у радіальному порядку за допомогою рам закріплено три операційних ложа, які можуть повертатися навколо центральної вісі установки і забезпечувати ротаційний потоковий технологічний процес.
Операційне ложе за допомогою хомутів і стопорних гвинтів здатне змінюватися з урахуванням розмірів тіла тварини, регулювати кут свого нахилу над горизонтом та висоту розташування над підлогою операційної кімнати.
Трьохстанкова карусельна установка “Асканія” для фіксації овець використовується таким чином.
Ручним приводом, відповідно до росту хірурга-оператора встановлюють операційні ложа на певну висоту і закріплюють їх за допомогою гвинтів, після чого регулюють кут нахилу лож до горизонту і закріплюють стопорними гвинтами.
На операційне ложе кладуть вівцю догори черевом, головою до центру установки і фіксують кінцівки шляхом розміщення їх у дугах фіксаторів та скріплення за допомогою ремінців. Місце розташування фіксаторів регулюють з урахуванням обсягів тіла тварини, розсовують у зовнішні боки задні кінцівки і закріплюють фіксатори у цьому положенні стопорними гвинтами. Після цього хірург-оператор здійснює операційне втручання, а помічники хірурга відловлюють наступну тварину і фіксують її на вільному операційному ложі.
Після закінчення хірургічного втручання на першій вівці карусель прокручують на одну третину привідною ручкою. Прооперовану вівцю вивільняють, знявши з її кінцівок фіксаційні ремінці. Хірург приступає до операційного втручання на черговій вівці, а помічники тим часом відловлюють і фіксують вже третю вівцю. Таким чином потоковий технологічний процес продовжується до завершення операцій на відібраних вівцях.
Трьохстанкова карусельна установка “Асканія” для фіксації овець забезпечує виконання технологічних процесів штучного осіменіння методом лапароскопії, ветеринарно-зоотехнічних обробок та хірургічних маніпуляцій, зокрема операції Мюля проти вольфартиозу овець та ін.
ГРУПОВА СИРНА ФОРМА
Автори: Горлова О.Д., Нечмілов В.М. (патент UA № 865320)
Форма містить корпус з фланцями, прямокутні перфоровані днище і кришку однакової форми, вертикальні перфоровані перегородки, що створюють призматичні чарунки. Відрізняється тим, що до її складу входять знімні пресувальні насадки у вигляді перфорованих пластин зі стійками, останні з'єднані з кришкою. Вільні кінці пресувальних насадок мають конусну форму.
Форма забезпечує виготовлення сирів як самопресуванням так і примусовии пресуванням.
УСТАНОВКА ДЛЯ ДОЇННЯ ОВЕЦЬ
Автори: Іовенко В.М., Горлова О.Д., Яковчук В.С., Летучев В.К., Селіванов І.О.
(патент UA № 99802)
Доїльна установка складається з платформи, доїльного обладнання, випускних дверець, годівниці і паралельно розташованих доїльних станків з поворотними панелями. Відрізняється тим, що кожен станок в передній частині має також нерухоме бокове огородження, яке разом з поворотною панеллю утворює бокову стінку, а випускні дверці мають горизонтальну вісь обертання і на них встановлена годівниці та пристрій їх фіксації в закритому стані.
Установка малогабаритна, має низку металоємкість, проста за конструкцією (виготовлення її можливе у будь-якій майстерні), відповідає вимогам малих фермерських господарств. Може використовуватися для штучного осіменіння овець.
Біологічно активний препарат “Спікел” та спосіб
його використання для стимуляції росту овець
Автори: Туринський В.М., Горлова О.Д., Яковчук В.С., Ересько В.А. (патент UA 35212А)
Розроблено новий біологічно активний препарат “моносіль 6,6,61,61-тетраметил-2,21-діоксо-4,41-спіробі/(гексогідропірімідіну-2) янтарної кислоти” під назвою “Спікел” призначений для стимуляції росту і розвитку овець, спосіб його використання.
Вивчення впливу біологічно активного препарату “Спікел” при інтенсивній відгодівлі ягнят здійснювали в ДПДГ “Асканія-Нова” Чаплинського району, Херсонської області. Тварини віком 4-4,5 міс. були сформовані у дві піддослідні групи по 20 голів у кожній за методом груп аналогів. Баранці знаходилися на стійловому утриманні в однакових умовах на збалансованому раціоні, де кількість концентратів становила 50% від загальної поживності з’їдених кормів.
Суть розробки полягає у додаванні до раціону ягнят після їх відлучення (4-4,5 міс.) під час інтенсивної відгодівлі препарату “Спікел” у кількості 1мг на 1кг живої маси на добу в суміші з кухонною сіллю.
Застосування його за технологічним способом використання у сольовій суміші при інтенсивній відгодівлі ягнят сприяло тому, що ягнята самостійно регулювали надходження сольової суміші до організму, тим самим уникаючи випадків отруєння. Середньодобові прирости ягнят дослідної групи були на 16,9 % більше, ніж контрольної. Крім того використання препарату у сольовій суміші дозволило збільшити кількісні і якісні показники м’ясної продуктивності: забійного виходу на 5,7%; площі м’язового вічка на 12,6%; білку на 3,1%; жиру на 9,2%; калорійності 1кг м’яса без кісток на 7,4% при досягненні першої категорії вгодованості тушок ягнят та першого класу за їх масою згідно вимог стандарту. Механізм дії препарату “Спікел” полягає у загальному стимулюванні метаболічної активності організму ягнят про що свідчать результати гематологічних досліджень біохімічних показників крові, а також результати вивчення перетравності та балансу речовин корму.
Пристрій для кріоконсервації і зберігання ембріонів тварин
Автори: Довгопол В.Ф., Гребцов Д.Д. (а. с. СРСР № 1674829 )
Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема, до пристроїв, які забезпечують можливість проведення процедури глибокого заморожування і тривалого зберігання ранніх ембріонів сільськогосподарських тварин. Конструктивно пристрій виконаний у вигляді каністри з тримачем, кришкою і штативом з гніздами для пробірок Уленгута. На відміну від аналогів з метою спрощення конструкції і поліпшення збереженості ембріонів каністра виконана у вигляді цільнометалічного стакана, а кришка у вигляді решітки. Тримач закріплений на внутрішній поверхні стакана, а штатив має вирізи для фіксації на тримачі і нумерацію гнізд.
Виконання кришки у вигляді решітки поліпшує надходження рідкого азоту до каністри при занурення останньої, а також попереджує відштовхування кришки парами азоту і тим самим самовільний вихід пробірок з каністри.
На сьогодні пристрій використовується в лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин для тривалого зберігання ранніх зародків овець і корів, які заморожують в пробірках Уленгута.
СЕРЕДОВИЩЕ САН-ЛАКТ ДЛЯ ЗАМОРОЖУВАННЯ СПЕРМИ БАРАНІВ
Автори: ТУринський В.М., Катрошенко О.І., Хашан В.Ф., Сліпченко С.М., Айбазов М.М., Ашурбєгов К.К. (патент UA № 29515, патент России № 2115386)
ШТУЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОЗБАВЛЕННЯ СПЕРМИ БАРАНІВ ПЕРЕД ЗАМОРОЖУВАННЯМ
Автори: Давиденко В.М., Шинкаренко І.С., Молдаван Т.Ф., Клеопіна М.О.
(а. с. СРСР № 1303158)
Розробка відноситься до штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Впровадження розробки забезпечує можливість тривалого зберігання сперми баранів-плідників зі збереженням її високої запліднювальної здатності, її накопичення протягом року з послідуючим інтенсивним використання у парувальний період.
На відміну від аналогів дане середовище містить у своєму складі речовину антиоксидантної дії (аскорбінову кислоту) і речовину, яка сприяє збільшенню буферної ємності середовища (сечовину). В цілому це обумовлює зменшення рівня перекисного окислення ліпідів мембран сперміїв і стабілізацію кислотно-лужного балансу середовища. Штучне середовище є водним розчином, яке містить у своєму складі наступні інгредієнти (мас.%): цукрозу - 7,39-7,77; сечовину - 0,71-0,80; натрій лимоннокислий - 0,33-0,42; аскорбінову кислоту – 0,07-0,08; жовток курячого яйця – 7,81-11.71; гліцерин – 5,97-8,36; воду дистильовану – решту до 100 мл.
При використанні розробки сперму від баранів-плідників після оцінки за об’ємом, концентрацією та рухливістю сперміїв, удвічі-тричі розбавляють зазначеним середовищем з доведенням кількості сперміїв з прямолінійним поступальним рухом в 1 мл3 біля 1 млрд. клітин. Після цього сперму витримують при кімнатній температурі протягом 7-10 хвилин і адаптують при 2-4 оС 4-5 годин. Після адаптації сперму заморожують у формі гранул об’ємом 0,2 мл на фторопластовій платівці при мінус 80-85 оС і зберігають у контейнерах в рідкому азоті при –196 оС. Осмотичний тиск і кислотність середовища повинні становити 7,1-7,2 атм і 6,7-6,8 рН при 20 оС.
Для осіменіння одну дозу замороженої сперми розморожують в 1 мл 2,9 %-ного водного розчину цитрату натрію при температурі 37 оС. Одержану суміш вводять в передню частину шийки матки вівці за допомогою піхвового дзеркала.
Активність відталої сперми, замороженої з використанням означеного середовища, дорівнює 3,5-4 балам. При виробничій перевірці на 156 вівцематках асканійської тонкорунної породи показник плідного осіменіння становив 51,2%, багатоплідність - 130 %.
СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ СУПЕРОВУЛЯЦІЇ У ОВЕЦЬ В АНЕСТРАЛЬНИЙ ПЕРІОД
Автор: Лобачова І.В. (патент UA № 95869)
Спосіб включає обробку тварин протягом 12 діб речовиною гестагенної дії, яку вводять у складі вагінальних песаріїв у дієвій дозі, і фолікулстимулюючим гормоном, який ін’єктуюь шестиразово, починаючи з 11-ої доби після встромлення песаріїв з гестагеном з інтервалом 12 годин. Відрізняється тим, що за 5 діб до ввведення песаріїв з гестагеном встромляють у піхву поролонові губки, до яких додана речлвина епінефрін і які вилучають при встромленні песаріїв з гестагеном, а також роблять тваринам пресакральну новокаїнову блокаду. Використання способу сприяє зростанню кількості позитивно реагуючих на гормональну стимуляцію суперовуляції тварин на 150%, кількості суперовуляції, проти показників схеми-прототипу, але зменшує частку позитивно реагуючих тварин.
СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ СПЕРМИ ВІД КНУРІВ
Автори: Шинкаренко І.С., Болотов Ю.І. (патент UA № 67423 А)
Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до оцінки відтворювальних здібностей кнурів-плідників.
Успішність запліднення самиць сільськогосподарських тварин певною мірою залежить від відтворювальних здібностей плідників, до яких належить здатність самців як проявляти ознаки статевого збудження, так і виділяти якісну сперму. Проте, іноді якість сперми, яку виділяють самці, знижена або незадовільна. Причинами цього можуть бути механічні травми статевих органів, гінекологічні захворювання, порушення норм утримання та експлуатації тварин. У кінцевому випадку це веде до прохолосту самок і недодержанню приплоду. Для своєчасного виявлення самців з низькою запліднювальною здатністю, їх треба оцінити за якістю сперми, для чого треба одержати зразки сперми.
Звичайно сперму від кнурів одержують на штучну вагіну з використанням в якості нерухомого стимулятора еякуляції опудала, або свиноматки, яка знаходиться в стані статевої охоти. Проте, одержання сперми з використанням опудала потребує тривалого терміну привчання кнурів, що робить неможливим одержання сперми від не привчених самців. При одержанні сперми з використання самки в стані статевого збудження остання, з причини відсутності подразнень внутрішніх статевих органів, після деякого часу нерухомості починає проявляти ознаки занепокоєння і намагається утекти, що призведе до втрати можливості одержати сперму.
Суть розробки полягає в тому, що як стимулятор еякуляції у кнурів використовують свиноматку в стані статевої охоти, сперму для оцінки одержують на штучну вагіну, а для забезпечення нерухомості свиноматки в її піхву вводять катетер для штучного осіменіння, яким здійснюють подразнення шийки матки.
Використання розробки забезпечує одержання сперми для оцінки її якості від 90-95% кнурів-плідників.
Аналогами розробки є спосіб одержання сперми від кнурів-плідників на опудало та на свиноматку в стані статевої охоти. На відміну від першого способу в якості стимулятора еякуляції виступає свиноматка, що веде до реагування самців, не привчених до виділення сперми на опудало. На відміну від другого способу нерухомість свиноматки забезпечується не її жорсткою фіксацією, а шляхом стимуляції у неї рефлекторної нерухомості за рахунок подразнення шийки матки.
СПОСІБ прогнозування рівня продуктивності та відбору овець у ранньому віці
Автор: Іовенко В.М. (патент UA № 30454).
Прогрес вівчарства, поруч з іншими заходами, потребує ранньої оцінки продуктивних якостей тварин. В зоотехнічній практиці широко застосовується відбір овець за генотипом, характерними рисами якого є оцінка тварин за походженням та власною продуктивністю. Однак цей спосіб відбору через трудомісткість та тривалість недостатньо ефективний, оскільки пов’язаний з необхідністю попередньої оцінки рівня сполучуваності батьківських пар та визначення власної продуктивності.
Для прискорення селекційного процесу в останні роки зусилля науковців були спрямовані на пошук зв’язків між генетико-молекулярними маркерами та комерційними ознаками сільськогосподарських тварин. В цьому напрямку відомо багато робіт. В окремих породах, типах та стадах виявлено цілий ряд різноспрямованих зв’язків між рівнем розвитку основних селекціонованих ознак сільськогосподарських тварин та окремими і комплексними генотипами та алелями поліморфних білкових локусів. Однак пропоновані розробки не завжди ефективні. Основним їх недоліком є те, що гени білків або груп крові, виражені окремим генотипом, далекі за своєю природою від полігенних кількісних ознак. Слід вказати ще на одну властивість таких зв’язків – хаотичний характер їх при порівнянні різних, не пов’язаних одна з одною популяцій, коли в одній з них “хорошим” є один алель, а в іншій – другий. Тому, прогностична цінність таких алелів може мінятися не тільки від господарства до господарства, але і від покоління до покоління в одному і тому ж господарстві, в силу того, що випадкові кореляції частот генів за декілька поколінь можуть змінити як величину, та і знак.
У зв’язку з цим, перед нами розроблено новий високоефективний метод прогнозування рівня продуктивності та відбору овець у ранньому віці з застосуванням генетичних показників Суть розробки полягає в тому, що на основі даних типування тріад овець (нащадок – мати – батько) за генетико-молекулярними маркерами визначається рівень генетичної схожості окремо між нащадком та кожною особливою їз батьківської пари. Потім проводиться порівняльний аналіз величини індекса схожості між нащадком та матір’ю з таким між нащадком та батьком. Для подальшого племінного використання відбирається молодняк, який генетично більш схожий з матір’ю, ніж з батьком, оскільки за нашими даними він характеризується вищим рівнем розвитку всіх продуктивних ознак у порівнянні з ровесниками та середніми показниками по стаду. Таким чином визначається вплив спадковості батьків на генотип нащадків.
Приклад. Досліди проводилися на тонкорунних та напівтонкорунних вівцях асканійської та цигайської порід. Тестування тварин здійснювалося за 33 еритроцитарними антигенами та типами 4 поліморфних білкових локусів 1038 тріад у чотирьох суміжних генераціях. Далі, на основі отриманих тестів розраховували індексі генетичної схожості в парах потомок-мати, потомок-батько. Потім, порівнюючи величину ra в досліджуваних парах, всіх потомків розбили на дві групи: 1 – генетично більш схожі з матір’ю, ніж з батьком; 2 – навпаки, більш схожі з батьком, ніж з матір’ю.
На наступному етапі здійснювали оцінку середнього рівня розвитку основних продуктивних ознак двох порівнювальних груп молодняка.
В результаті установлено, що потомки, генетично більш схожі з матір’ю, ніж з батьком переважали своїх ровесниць за живою масою при народженні в залежності від породи на 0,42-0,51 кг, за живою масою в дорослому віці на 5,3-7,1 кг, за настригом митої вовни на 0,34-0,51 кг. В порівнянні із середнім показником по стаду різниця на користь першої групи відповідно склала: за першою ознакою 0,23-0,26 кг; за другою – 2,2-3,4 кг; за третьою – 0,18-0,25 кг.
Виявлена залежність пояснюється перш за все так званим “материнським ефектом”. Відомо, що поряд з ядерною існує і цитоплазматична спадковість, для якої характерна передача однак в ряді випадків переважно від матері (материнська спадковість). Тобто, яйцеклітина вносить в зиготу набагато більше плазми та включених в ній органоїдів, ніж сперматозоїд. До того ж досить часто при заплідненні в яйцеклітину проникає лише головка сперматозоїда, яка містить ядро; його ж цитоплазма в яйцеклітину не попадає. Тому органоїди цитоплазми (мітохондрії, рибосоми, лізосоми, пластиди та ін.) в основному материнського походження. Крім цього мати більше впливає на нащадків і в силу того, що умови ембріонального розвитку залежать цілком від материнського організму, котрий забезпечує ембріони поживними речовинами.
Матеріали розробки розглянуті і затверджені на засіданні науково-технічної ради при головному управлінні Міністерства АП України, протокол № 3 від 2 грудня 1999 року.
СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ АКЛІМАТИЗАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Автор: Каци Г.Д. (а.с. СРСР № 882298)
Розроблено спосіб оцінки функціонального стану сільськогосподарських тварин у період акліматизації, що базується на порівнянні параметрів гістологічної структури шкіри імпортних та аборигенних тварин.
Як показники функціонального стану визначаються глибина залягання волосяних фолікулів, площа сальних та потових залоз. За стандарт приймається параметри гістоструктур тварин аборигенної породи. Чим глибше залягають волосяні фолікули і більше площа залоз, тим краще акліматизується тварина. На основі визначених параметрів гістоструктур шкіри проводять точний і ранній відбір завезених імпортних тварин для подальшої селекції.
Запропонований спосіб дозволяє підвищити ефективність селекції та прискорити процес одержання тварин бажаного типу для даної кліматичної зони.
Спосіб визначення походження новонароджених телят великої рогатої худоби
Автори: Каци Г.Д., Мусієнко Ю.С. (а.с.СРСР № 1264392)
Розроблено спосіб визначення походження (породи батька) новонароджених телят великої рогатої худоби за фенотиповими ознаками. За фенотипові ознаки беруться параметри гістологічної структури шкіри, а саме глибина залягання первісних волосяних фолікулів та форма потових залоз (співвідношення довжини та ширини).
Кожна порода характеризується суворо фіксованим розташуванням гістоструктур шкіри, що чітко передається нащадкам. На цьому й базується запропонований спосіб, який дозволяє підвищити точність оцінки породності помісного теляти, а в подальшому і ефективному племінному використанню у селекції.
СПОСІБ ПОЛІПШЕННЯ СПЕРМОПРОДУКТИВНОСТІ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ
Автори: Корінець Н.О., Кандиба В.М., Осташко Ф.І. (патент UA № 77582)
Спосіб передбачає використання преміксу, що містить мікроелементи цинк, мідь, марганець, кобальт, йод, вітаміни A, D, Е і висівки пшеничні в якості наповнювача. Використання способу забезпечує збільшення кількісних і якісних показників сперми без зниження запліднювальної здатності тварин.
ДОЇЛЬНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ПОПАРНОГО ДОЇННЯ
Автор: Глєбов А.Є. (патент UA № 69422)
Суть винаходу полягає в зміні приєднання пульсатора до колектора і його конструкції, шляхом розміщення клапанів в пульсаторі на одному стержні і вони розподіляють пульсатор на три камери так, що в центрі знаходиться камера постійного вакууму і вона коротким патрубком з'єднується з колектором, а сам стержень клапанів повітряний канал. Такі зміни конструкції доїльного апарату дозволяють автоматично управляти процесом доїння шляхом змінювання тривалості тактів в залежності від продуктивності часток вим’я. Апарат забезпечує попарну дію доїльних стаканів з одночасним закінченням доїння передніх і задніх часток вим’я.
ПРИСТРІЙ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ДОЇННЯ
Автор: Глєбов А.Є. (патент UA № 44479)
Пристрій складається з датчика молока механічної дії з клапанами, вхідного і вихідного патрубків. Пристрій забезпечує відключення високого вакууму при закінченні доїння, що діє на дійки і утримання при цьому доїльних стаканів від спадання.
СПОСІБ ВІДБОРУ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ГЕНОТИПОМ
Автори: Герасименко В.В., Плахотніков А.Г., Безенко С.П.
(патент UA № 30453)
У сучасній зоотехнії широко застосовують метод оцінки генотипу тварин за походженням та якістю одержаного від них потомства. Проте, як відомо, він характеризується підвищеною трудомісткістю і тривалістю, оскільки пов’язаний з необхідністю попереднього вивчення сполучуваності особин, залежно від походження та проведенням контрольної відгодівлі нащадків, одержаних при різних варіантах добору батьківських пар.
Пропонується спосіб раннього відбору кнурів-плідників за генотипом із використанням молекулярно-генетичних маркерів, які контролюються комплексом маркерних генів. При цьому оцінку генотипів тварин проводять по результатам типування за еритроцитарними антигенами, типами поліморфних білків та іншими генетичними маркерами. Ця інформація слугує підставою для визначення імовірності одержання від кожного кнура нащадків, повністю гетерозиготних за усіма проаналізованими генетичними системами. Розрахунки проводять, виходячи з припущення, що парування кожного плідника з кожною свиноматкою відбувається з рівною частотою. При розрахунках також враховують параметри генофонду маточного поголів’я. Для подальшого використання відбирають плідників із більш високими значеннями імовірності одержання гетерозиготних нащадків, що покращує репродуктивні якості маток, в першу чергу -- кількість поросят (на 6-10%) та масу приплоду (на 8-15%) при відлученні (залежно від умов утримання). Розробка пройшла виробничу перевірку в умовах ДПДГ “Асканія-Нова”. Метод рекомендується для використання, в першу чергу, в умовах товарних господарств усіх форм власності, оскільки його переваги найбільш повно реалізуються при індивідуально - груповому доборі тварин. Вартість типування одній голови свиней складає 60 грн. Економічний ефект от використання розробки – 4,5-6,2 грн. на 1 грн. витрат.
СПОСІБ ЗГУЩЕННЯ НАДЛИШКОВОГО АКТИВНОГО МУЛУ
Автори:.Дьяченко Л.С, Терещук А.І., Євстратов В.Н., Києвський М.І., Долматова Н.П., Беличенко Ю.П., Молчанов А.М., Косик Н.Г., Байбаков В.В.
(а. с. СРСР №1165645)
Розроблено спосіб згущення надлишкового активного мулу, який утворюється при біологічному очищенні стічних вод, для забезпечення його утилізації в якості кормової добавки. Для згущення надлишкового активного мулу вводиться мінеральний реагент з подальшим відстоюванням. В якості мінерального реагента застосовують калійно-кальцієвий цеоліт.
Використовується в якості кормової добавки, необхідної для балансування раціонів в годівлі тварин, при відсутніх в основних кормах макро і мікроелементів.
СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ТРАВ’ЯНОГО БОРОШНА
Автор: Дьяченко Л.С. (а. с. СРСР № 1371680)
Запропонований спосіб відрізняється тим, що для отримання високоякісного трав’яного борошна попередньо здійснюється подрібнення зеленої маси, сушіння, внесення в трав’яну січку антиоксиданту, в якості якого використовується селеніт натрію.
Трав’яне борошно згодовують вівцематкам у складі комбікорму.
В результаті у тварин збільшується запліднення на 40%, – настриг вовни на 230 г і покращується її якість. Жива маса ягнят при народженні збільшується на 14,4%.
СПОСІБ ГОДІВЛІ ВІВЦЕМАТОК
Автор: Дьяченко Л.С. (а. с. СРСР №1424159)
Спосіб годівлі вівцематок включає введення до раціону тварин сірки елементарної в якості стимулятора продуктивності.
У результаті жива маса ярок збільшується на 6,4-9,6%, вовнова продуктивність однієї вівці збільшується на 220-500 г натуральної або 100-250 г митої вовни.
КОМБІКОРМ ДЛЯ ОВЕЦЬ
Автори: Несвітей І.І., Ващенко С.І., Дубина А.Г., Дьяченко Л.С.,
Подгорна Н.А. (патент СРСР № 1799298)
Комбікорм для овець включає: ячмінь, пшеницю, кукурудзу, висівки пшеничні, макуха соняшникова, соєва, вовняну, трав’яне борошно, кормовий фосфат, кухонну сіль і премікс, відрізняється він тим, що має екструдовані відходи очистки насіння трав.
Використання відходів очисток насіння трав в екструдованому вигляді у комбікормах для овець дозволяє запобігти забур’яненню нив, отримати економію зерна злакових культур (ячмінь, пшениця, кукурудзи) і додаткову кількість корм. од. та перетравного протеїну.
КОМБІКОРМ ДЛЯ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ
Автори: Сивик Т.Л., Шинкаренко І.С., Дьяченко Л.С. (патент UA № 41449)
Комбікорм для баранів-плідників включає: овес, ячмінь, висівки пшеничні, макуху соняшникову, дріжджі кормові, знефторений фосфат, премікс і аквакультуру.
Гіпергалинна аквакультура являє собою сипучу суміш, подібну трав’яному борошну і містить водорості та продукти їх переробки, а також цисти, яйця, личинки, лялечки та інші форми зоофітопланктону, які населяють акваторії високої солоності.
Гіпергалинну аквакультуру Приазов’я використовується як протеїново-мінеральна добавка, яка частково замінює в комбікормі зернові компоненти, премікси та інші біологічно активні речовини без зниження повноцінності комбікорму.
КОМБІКОРМ ДЛЯ КОРІВ
Автори: Мусієнко Ю.С., Дьяченко Л.С., Сивик Т.Л.,. Казначеєв Л.В, Красильников В.Д., Сахно О.В.
(патент UA № 10546 А)
Комбікорм для корів містить: пшеницю, овес, ячмінь, горох, макуху, висівки пшеничні, кормовий фосфат і премікс, відрізняється тим, що він додатково містить в собі гіпергалинну аквакультуру.
Цей комбікорм сприяє збільшенню жиру у молоці корів на 0,04 абсолютного проценту і сухої речовини на 0,15-3,04%.
КОМБІКОРМ ДЛЯ СВИНЕЙ
Автори: Казначеєв Л.В., , Дьяченко Л.С,. Красильников В.Д, Сивик Т.Л. (патент UA № 10556 А)
Комбікорм для свиней містить: пшеницю фуражну, ячмінь, горох, висівки пшеничні, дріжджі кормові, знефторений фосфат і премікс, відрізняється тим, що він додатково містить гіпергалинну аквакультуру.
Згодовування цього комбікорму свиням сприяє підвищенню приросту живої маси на 8,7%. Гіпергалинна аквакультура покращує біологічну цінність комбікорму.
КОМБІКОРМ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ
Автори: Казначеєв Л.В., Дьяченко Л.С., Красильников В.Д., Сивик Т.Л. (патент UA № 10557 А)
Комбікорм для сільськогосподарської птиці містять: кукурудзу, ячмінь, шрот соняшниковий, горох тостований, трав’яне борошно, крейду, монокальційфосфат і премікс, відрізняється тим, що він додатково містить гіпергалинну аквакультуру.
Згодовування ГАК у складі комбікорму курям-несучкам сприяє більшому накопиченню кальцію у шкаралупі яєць. Білок яєць характеризується дещо більшим вмістом лізину, а в жовтку відмічена більш висока концентрація каротину.
СПОСІБ ЗНИЖЕННЯ САЛЬНОСТІ СВИНЕЙ
Автори: Пентилюк С.І., Кліменко Г.Т., Дьяченко Л.С.
(патент UA № 18145 А)
Спосіб зниження сальності свиней, який включає введення до раціону молодняку свиней біологічно активної добавки, відрізняється тим, що тваринам згодовують рибовітин, у кількості 25-75 мг із розрахунку на 1 кг живої маси.
Рибовітин являє собою кормовий засіб біологічно активної речовини рибоксин (інозит), який приймає участь у синтезі нуклеотидів і підвищує активність дихання.
Він є ріст-стимулюючою кормовою добавкою, яка позитивно впливає на обмін речовин в організмі тварин, сприяє зменшенню сальності туш свиней та вмісту жиру у м’ясі.
КОРМ ДЛЯ СВИНЕЙ
(а. с. №1747003, патент Росії №1747003)
Автори: Занкевич А.Ю., Зохнюк В.М.і Лужков А.М.
Корм для свиней містить: комбікорм, карнитина хлорид та додатково екструдовану суміш з сої, гороху та рідинного амінобактерину.
Перевага розробленого корму полягає в тому, що його білкова частина складається з підготовленої суміші - екструдата, що містить недорогі та доступні компоненти (сою, горох і рідинний амінобактерину). Крім того, цей корм має підвищенну поживну цінність за рахунок покращення якісних показників зернових компонентів (сої, горох) в складі екструдату, а також підвищення білка за рахунок вводу в його склад рідинного амінобактерину.
Використання корму підвищує середньодобові прирости свиней на 25,0-26,0%.
КОРМ ДЛЯ СВИНЕЙ
Автори:.Занкевич А.Ю., Соловйов І.В., Жижин Л.Е, Горбач Л.А. (а. с. №1540746, патент Росії №1540746)
Корм для свиней включає комбікорм, відходи виробництва мікробіологічного лізину, 15-520% і сухий пташиний послід 15-20%.
Використання цього корму для свиней дає можливість підвищити середньодобовий приріст живої маси тварин на 21%.
КОМБІКОРМ ДЛЯ ОВЕЦЬ
Автори: Гіржева О.Л., Стапай П.В. (Патент UA № 72665)
Комбікорм для овець включає: концкорми, ріпакові корми (макуха, шрот) у суміші з мінеральними солями, зокрема з йодистим калієм, відрізняється тим, що частка ріпакових кормів в ньому складає 25% від перетравного протеїну, що містять концкорми, а суміш мінеральних солей додатково містить метасилікат натрію, селеніт натрію та сірку елементарну.
Комбікорм забезпечує підвищення живої маси молодняку овець на 20% і настриг вовни на 12-14% при одночасному поліпшені її фізичних властивостей.
Заміна зернових злакових (ячменю, пшениці) в складі комбікормів, для овець, ріпаковою макухою збагаченою різними рівнями сірки, селену, йоду та кремнію, забезпечує щорічну економію зерна, без зниження продуктивності тварин.
